ВИКОРИСТАННЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЧОЇ-ВІЛЬЯМСА У ДОСЛІДЖЕННІ СТАНУ ПІДШИПНИКІВ ГАЗОПЕРЕКАЧУВАЛЬНОГО АГРЕГАТУ

Анотація

Незважаючи на високий рівень розвитку вібраційної діагностики, існує ряд невирішених наукових проблем, пов’язаних із створенням технічних засобів і методів віброконтролю, зокрема, вібродіагностики газоперекальчуваних агрегатів (ГПА). Одним із силових елементів ГПА є підшипники, стан яких визначає вібраційний стан агрегату в цілому. У зв’язку з цим проводилося дослідження щодо вдосконалення віброакустичного методу діагностування стану газоперекачувального агрегату шляхом обробки сигналів, які містять віброакустичну інформацію, що відповідає різним станам підшипників. Основною метою даної роботи є вивчення ефективності застосування перетворення Чої–Вільямса для підвищення інформативності обробки віброакустичних сигналів при визначенні технічного стану підшипників ГПА. В роботі розглянуто сучасний стан діагностування підшипників. Встановлено, що найпоширенішим методом визначення їх поточного стану є віброакустичний контроль. Вивчено питання використання методів часо-частотного аналізу при обробці віброакустичних сигналів. Запропоновано використати перетворення Чої-Вільямса, за допомогою якого забезпечується краща роздільність інформаційних сигналів за рахунок усунення високочастотних шумів. Наведено структуру програмної частини системи вібраційного контролю стану підшипників та розроблено інформаційний модуль вібраційного контролю з використанням обраного перетворення. Продемонстровано результати опрацювання віброакустичних сигналів при проведенні моделювання типових дефектів підшипників типу тріщина і розбалансу. Сформовано висновки щодо отриманих результатів. Наукова новизна отриманих результатів полягає у доведенні ефективності використання перетворення Чої-Вільямса для дослідження стану підшипників ГПА на прикладі розглянутих модельних станів. Практичне значення полягає у розробці інформаційного модуля контролю технічного стану підшипників ГПА, яка дає можливість виявити діагностичні ознаки його стану. Подальші наукові дослідження будуть спрямовані на вивчення можливості використання вказаного підходу до обробки сигналів в режимі реального часу, а також формування бази даних образів різного роду дефектів функціональних елементів ГПА.