ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНА СИСТЕМА ОПЕРАТИВНОГО МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ВОДИ НА ОСНОВІ МАШИННОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31471/1993-9981-2026-1(56)-237-249Ключові слова:
машинне навчання, водне середовище, екологія, прогнозування, інформаційно-вимірювальна система.Анотація
За останні три десятиліття досягнуто значного прогресу у створенні та впровадженні сучасних чисельних гідродинамічних методів прогнозування екологічних процесів. Це стало можливим завдяки стрімкому розвитку комп’ютерних технологій, удосконаленню математичних моделей, які стали більш реалістичними й точними, а також розширенню сфер застосування методів аналізу даних. У наш час машинне навчання є важливим інструментом, що використовується у сфері моніторингу навколишнього середовища. Реалізація нових способів збору, аналізу та інтерпретації екологічних даних, а також виявлення в них прихованих закономірностей сприяє підвищенню якості досліджень складних і динамічних природних процесів. Можливість прогнозування змін клімату та аналізу біометричних і гідрометеорологічних показників покращує розуміння стану довкілля та створює підґрунтя для прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері екологічного менеджменту. Інтеграція чисельних гідродинамічних моделей із сучасними методами обробки даних дає змогу підвищити точність прогнозів і зменшити невизначеність результатів. Використання даних супутникових спостережень, автоматизованих вимірювальних станцій та сенсорних мереж забезпечує формування комплексної інформаційної бази для дослідження процесів циркуляції водних мас, перенесення забруднювальних речовин, змін температурного режиму та інших екологічно значущих явищ. Таким чином, поєднання традиційних методів математичного моделювання з сучасними підходами до аналізу даних сприяє розвитку ефективних інструментів оцінювання стану довкілля. Подальше вдосконалення моделей, розширення обсягів доступних даних і міждисциплінарна співпраця науковців створюють умови для більш глибокого розуміння природних процесів і підвищення результативності екологічної політики на різних рівнях управління.
Завантаження
Посилання
1. Шестопалов О. В., Сакун А. О., Лізантан П. С., Кануннікова Н. О., Гайдучек О. Г., Томашевський Р. С., Воробйов Б. В. Аналіз показників якості води: сучасні аспекти та виклики. Екологічні науки. 2024. № 3. С. 76–82. URL: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2024.eco.3-54.10
2. Погребенник В. Д., Романюк А. В. Інформаційно-вимірювальна система для оперативного екологічного моніторингу водного середовища. Вимірювальна техніка та метрологія. 2009. № 70. URL: https://vlp.com.ua/files/08_58.pdf
3. Мокієнко А. В., Бабієнко В. В., Гущук І. В. Клімат, вода та інфекції: нові виклики для півдня України на тлі старих проблем. Public Health Journal. 2023. № 4. URL: https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.4.6
4. Гіроль М. М., Ковальський Д., Хомко В. Є., Гіроль А. М. Проблеми якості води в водопровідних мережах. Водопостачання та водовідведення. 2008. № 2. С. 1–21.
5. Prokopov O., Lypovetska O., Kulish T. Dangerous chlorites in drinking water: formation and removal using chlorine dioxide in water treatment technology. Environment and Health. 2023. № 1.
6. Документація мови Python. URL: https://docs.python.org/3/7. Документація TensorFlow. URL: https://www.tensorflow.org/api_docs
8. Документація Scikit-Learn. URL: https://scikit-learn.org/stable/9. Breiman L. Random forests. Machine Learning. 2001. Vol. 45. P. 5–32. URL:https://doi.org/10.1023/A:1010933404324
10. Nilsson N. J. Introduction to machine learning. 2005. URL: https://pzs.dstu.dp.ua/DataMining/bibl/MLBOOK.pdf
11. Дорошенко А. Ю., Шпиг В. М., Кушніренко Р. В. Застосування машинного навчання для уточнення чисельних метеорологічних прогнозів. 2020. URL: https://ceur-ws.org/Vol-2866/ceur_375-383doroshenko_shpig38.pdf
.png)



